Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поганити — 1 дієслово недоконаного виду забруднювати; псувати; неславити розм. поганити 2 дієслово доконаного виду ганити якийсь час … Орфографічний словник української мови
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови
блюзнити — ню/, ни/ш, недок., перех. і без додатка. Зневажати, поганити що небудь святе, високе і т. ін … Український тлумачний словник
плюгавити — влю, виш; мн. плюга/влять; недок., перех., зневажл. 1) Робити брудним, нечистим; бруднити. 2) перен. Те саме, що ганьбити 1). || Оскверняти, поганити … Український тлумачний словник
опоганювати — опоганити 1) (робити що н. поганим, нечистим), опаскуджувати, опаскудити, паскудити, поганити 2) перен. ганьбити, неславити, оскверняти … Словник синонімів української мови
шпетити — шкодити, поганити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
плюгавити — гавлю, виш, Пр. Робити брудним, нечистим; оскверняти, поганити … Словник лемківскої говірки
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
